"Як тебе не любити": якими будівельними скандалами запам'яталася київська влада у 2024 році.

Нещодавно автору цієї статті зателефонували з КМДА. У дуже коректній формі особа, що представилася представником прес-служби мерії, поцікавилася незрозумілим для неї нюансом однієї з публікацій "Телеграфа", яка вийшла місяць тому. Йшлося про матеріал щодо планів будівництва паркінгу на Старокиївській горі в Києві. У КМДА хотіли прояснити свою позицію щодо спроби цієї скандальної забудови. Як виявилося, прес-служба КМДА двічі відповіла на запит редакції. Проте ні перша, ні друга відповідь (яка надійшла до редакції вже після публікації та дублювала першу) не містила відповіді на питання, які сформулював "Телеграф": в чому користуванні ділянка, на якій планують спорудити паркінг, що буде, якщо Міністерство культури не погодить будівництво, скільки коштуватиме будівництво паркінгу. І, нарешті, правда чи ні, що згаданий паркінг на Старокиївській горі – особиста ініціатива Віталія Кличка.

Згадана ситуація, напевно, не варта була б особливої уваги – просто черговий робочий нюанс. Однак цей момент раптом нагадав про одне надважливе і незмінне "інформаційне правило": будь-які скандали з часом обов'язково забуваються. Правило, яке чудово знають фігуранти таких скандалів (у нашому випадку – пов'язаних з сумнівною забудовою Києва) і яким користуються, щоб пізніше, коли інформаційна хвиля вщухне, продовжувати своє "чорне діло".

Тому залишається лише подякувати представнику прес-служби КМДА, який своїм дзвінком підкинув редакції непогану ідею: нагадати про гучні будівельні скандали в Києві за 2024 рік, пов'язані з київськими чиновниками та депутатами, щоб ці скандали повільніше стерлися з пам'яті. І в знак подяки почати, напевно, варто саме з історії з планами будівництва Віталієм Кличком паркінгу поблизу Пейзажної алеї.

"Історичний" паркінг Кличка

Отже, одразу варто зазначити, що "історичний паркінг Кличка" – це не лише гра слів. Скандал набрав обертів у жовтні-листопаді 2024 року, коли деякі депутати Київради, активісти та ЗМІ звернули увагу на затвердження Градостроєнням детального плану територій (ДПТ), який передбачав спорудження величезного паркінгу на 320 авто на Старокиївській горі в Києві. Тобто в історичній місцевості, обмеженій рядом охоронних статусів, де подібна забудова недопустима в принципі.

Що ж стосується того, чому це – "паркінг Кличка"… Як виявилося, один із земельних ділянок, відведених під паркінг, належить соратниці братів Кличка Ангеліні Осадчій. Вона керує благодійним "Фондом Кличка" та компанією "К-Капітал", серед власників якої – Володимир Кличко, брат київського мера.

Серед особливостей цього скандалу – сумнівне погодження проекту ДПТ нібито представниками місцевої громади (які, за даними депутата Київради Євгенії Кулеби, були ряженими працівниками комунальних служб), позиція Мінкульта, де вказали на недопустимість забудови історичної місцевості, абсурдний підбір місця (під'їзд до паркінгу обмежений вузьким провулком, де складно розминутися навіть пішоходам, а забудова схилу гори вимагатиме значних коштів для його укріплення).

І найголовніше: можлива пряма комерційна зацікавленість у його будівництві мера Віталія Кличка. Справа в тому, що ДПТ паркінга "неочікувано" передбачає реконструкцію (читай – легітимацію) присутнього на території сумнівно зведеного офісного будинку. Який, за даними депутата Київради Євгенії Кулеби, розташований якраз на землі соратниці Кличка (йдеться про будинок за адресою Кияновський провулок, 12). Тому, напевно, не дивно, що у своїй відповіді на запит нашого видання КМДА сором'язливо обійшла це питання.

Слід додати, що завдяки широкій огласки питання затвердження ДПТ будівництва паркінга на Старокиївській горі так і не було винесено на розгляд сесії Київради 21 листопада. Його зняв сам Віталій Кличко, який поскаржився на нібито спекуляції та маніпуляції, але жодним словом не обмовився про свою пряму причетність і очевидний конфлікт інтересів. Але це, очевидно, зовсім не виключає того, що спроба "протягнути" через депутатів забудову історичної місцевості не повториться. Звичайно, тільки після того, як скандал трохи вщухне. До речі, зазначимо, що редакція досі чекає відповіді саме на поставлені в запиті щодо цього будівництва питання.

Туалетні схеми: Печерськ і Голосіїво

У 2024 році хитрі київські забудовники все частіше почали використовувати для "легітимізації" свого незаконного будівництва так звані "туалетні" схеми. Їх суть полягає в тому, що забудовник отримує у власність невелику підсобну будівлю (наприклад, колишній сміттєзбирач або, умовно, "туалет") або право оренди на ділянку під таким будівлею. А потім намагається протягнути через київську владу оренду на більшу ділянку навколо і отримати право на його забудову.

Останній з таких "туалетних" скандалів стосувався так званого кварталу Добровольського, розташованого на Зверинці, історичної місцевості в Печерському районі Києва. Архітектурний ансамбль, у проектуванні якого брав участь відомий архітектор Анатолій Добровольський, являє собою групу житлових будинків, переважно трьохповерхових, побудованих з цегли або шлакоблоку з високими дахами та декоративно оформленими фасадами. Обмежений згаданий квартал вулицями Бойчука, Бастіонною, Єкатерини Білокур та Подвисоцького.

Спроб "реконструювати" квартал (читай – знищити і забудувати висотками) було кілька. До першої, у 2005—2007 роках, за словами місцев