Чому в ботсаду відчувається кримінал? Нові деталі скандалу з "КСМ-Груп" та землями НАН.

"Ніколи такого не було, і ось знову" — це про ситуацію навколо можливого будівництва Ботанічного саду імені Гришка в Києві. "Тісні стосунки" Національної академії наук (під управлінням якої знаходиться ботсад) і забудовника "КСМ-Груп" (пов'язаний з родиною Копистир) вже не вперше призводять до скандалів щодо передачі державним установою цінних земельних ділянок та нерухомості на користь комерційної фірми.

Після появи інформації про можливе будівництво офіційні користувачі землі під ботсадом – адміністрація Ботанічного саду та керівництво НАН – намагалися зобразити, що нібито нічого страшного не сталося. Мовляв, угода з забудовником, укладена ще в 2018 році, досі не реалізована, забудова так і не почалася, і взагалі йшлося лише про реконструкцію підсобних споруд самого ботсаду. І діюча угода після розголосу нібито буде розірвана.

Але незрозуміла "секретність" угоди між Ботанічним садом ім. Гришка та забудовником "КСМ-Девелопмент" (входить до "КСМ-Груп"), а також попередні аналогічні випадки надають підстави стверджувати, що цього разу учасників схеми могли просто вчасно "піймати на гарячому". Є інформація, що прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури почали перевірку законності укладення інвестиційної угоди і, відповідно, намірів здійснити забудову заповідних земель Ботанічного саду імені Гришка.

"Телеграф" дослідив цю історію і виявив у ній чимало підводних каменів.

Сховані нюанси

Формальним власником земельної ділянки, на якій розташований Ботанічний сад імені Миколи Гришка, є держава в особі Київської міської держадміністрації. При цьому право постійного користування ділянкою належить Національному ботанічному саду ім. Н. Н. Гришка Національної академії наук України.

Ділянка площею майже 130 га з кадастровим номером 8000000000:82:102:0060 відноситься до категорії земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Отже, єдине будівництво, яке там можливе, – для експлуатації та обслуговування будівель і споруд ботанічного саду.

При цьому сам ботанічний сад ім. Гришка – має статус "неприбуткової організації", що априорі не передбачає отримання прибутку від його діяльності, а отже, виникають питання щодо правомірності будь-яких інвестиційних угод, орієнтованих якраз виключно на прибуток.

Саме тому інформація про можливу житлову забудову, яка 9 січня 2025 року з'явилася на сайті Державної аудиторської служби, викликала резонні питання до керівництва ботсаду та обурення суспільства.

Державні аудитори стверджують, що "вперше прямо законодавчий заборона земельна ділянка Національного ботанічного саду по вул. Садово-Ботанічній (колишній Тимирязевській), 1 у Києві став предметом інвестиційної угоди. За нею передбачено зведення житлових і нежитлових будівель, частину яких повинен був отримати ботсад".

З заяви аудиторів можна зрозуміти, що після реалізації угоди Ботанічний сад повинен отримати тільки частину площі в новому будівництві. Тобто, за логікою, інша частина цілком могла відійти інвесторові.

На появу скандальної інформації були змушені відреагувати керівництво ботсада та НАН. Спочатку заступник директора ботсада Микола Шумик в ефірі "Суспільного" виступив з заявою, що в угоді нібито йшлося лише про приведення в порядок господарської зони, а не про зведення житлових будинків. Наступним з'явилося повідомлення Національної академії наук, з якого слідувало, що НАН рекомендує ботсаду достроково розірвати угоду з ТОВ "КСМ-Девелопмент" з "з огляду на його невиконання".

А ще через день пресконференцію дала директор ботсада Наталія Заіменко. Вона також підкреслила, що за угодою на території ботсада нібито нічого нового будувати не планувалося, а передбачалася лише реконструкція. Зокрема, за її словами, повинні були реконструювати перший корпус ботсада, де планували розмістити банк насіннєвого фонду, адміністративний корпус, гуртожиток та гаражні приміщення. Крім того, вона повідомила, що вважає угоду несостоємшою.

"Інвестор повинен був через 12 місяців після підписання угоди надати інформацію, які саме об'єкти підлягатимуть реконструкції. Такої інформації нам не було надано. Додаткової угоди не було. Інвестор повинен був надати нам проектну документацію, яку ми також не бачили. Тому ми вважаємо, що ця угода, відповідно до чинного законодавства, вважається несостоємшою. І постановою президії НАН ця угода буде розриватися", — сказала Заіменко.

Вона навіть заявила, що була б не проти оприлюднити текст угоди, але тут же уточнила, що поки не може цього зробити через нібито конфіденційність документа.

До речі, "Телеграф" офіційно звернувся до Національного ботанічного саду ім. Гришка з запитом про надання тексту угоди, про відповідь установи ми обов'язково проінформуємо наших читачів.

Взагалі, така "секретність" звичайної комерційної угоди викликає чимало запитань. Адже якщо керівництво НАН і ботсада стверджують, що угодою була передбачена просто реконструкція будівель, то відбір виконавця для таких послуг, очевидно, повинен був проходити за конкурсною процедурою через систему Prozorro, як це передбачено Законом "Про публічні закупівлі". Зараз у системі Prozorro можна знайти чимало інших закупівель Національного ботсаду ім. Гришка, в тому числі і для проведення інженерно-будівельних робіт, але згаданої угоди з КСМ чомусь немає.

З іншого боку, слово "інвестиційний" у назві угоди прямо вказує на дещо інші відносини між бот