Чому горіх називається "волоським": історик розповів про походження цього слова.

Україна продовжує залишатися в десятці провідних експортерів волоського горіха у світі, що свідчить про значний потенціал цієї агрокультури. За підсумками 2023 року країна експортувала близько 31 тисячі тонн волоських горіхів, що принесло понад 77 мільйонів доларів доходу.

Історик Вадим Назаренко нагадав, що основними ринками збуту залишаються мусульманські країни та країни Європейського Союзу, зокрема, Боснія і Герцеговина, де споживання волоського горіха на душу населення є найвищим — 375 грамів на особу на рік. Він також розповів, звідки це слово прийшло в українську мову і чому горіх називається "волоським".

Етимологія назви

Назва "волоський горіх" походить від слова "волохи", що стосується територій сучасної Румунії та Молдови, звідки ці горіхи спочатку імпортувалися в Україну. Сьогодні Румунія сама імпортує невелику кількість українських горіхів – близько 2 тисяч тонн на рік. В різних мовах назва цього горіха варіюється: в сербській та хорватській мовах це просто "горіх", а в російській — "грецкий орех". Грецька назва "Καρυδιά" походить від історичної області Карії в Малій Азії, де ці дерева були окультурені.

У південних слов'ян, зокрема у сербів та хорватів, термін "горіх" вживається без уточнення. Це може свідчити про те, що в їхній культурі волоський горіх став настільки звичним продуктом, що не потребує додаткових визначень. А от словенці називають його "королівський горіх", що може відображати високу цінність цього продукту в їхній культурі.

В українській мові назва "волоський горіх" є не лише простим терміном для позначення цього популярного продукту, але й свідченням багатої історії культурних обмінів та впливів між народами. Цей горіх став важливим елементом у гастрономічних традиціях багатьох країн світу.

Раніше "Телеграф" розповідав, як правильно називати сніданок з яєць українською. Адже "яйце всмятку" та "глазунья" — це суржик.