У проекті бюджету на наступний рік не передбачено перегляд заробітних плат для педагогів і медиків, натомість витрати на оплату праці прокурорів, суддів та правоохоронців планується збільшити. Чим керуються керівники цих відомств у обґрунтуванні потреби в додаткових коштах, хто з депутатів виступає проти такого кроку, і чи буде підписано законопроект, що передбачає підвищення податків, в коментарі "Телеграфу" розповіла народна депутатка від фракції Політичної партії "Європейська солідарність", член Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.
- На днях у себе на сторінці Facebook ви здивували цифрами, які будуть закладені в бюджеті на заробітні плати працівників органів прокуратури та суддівського корпусу. Це на кілька мільярдів на кожну структуру більше, ніж у цьому році, що виглядає дивно на фоні заяв, що, наприклад, учителям підвищення виплат не світить. Чим пояснюють такі запити керівники відомств?
– Цього року я вперше брала участь у засіданнях робочої групи бюджетного комітету ВР, де розглядалися пропозиції по формуванню держбюджету. Хотілося зрозуміти, чи помічають, які правки вносить наша фракція, намагаються чи в них розібратися. Адже ми показали, що витрати можна зменшити на 99 млрд 640 млн гривень. Учасників обговорення зацікавило, а що це може бути? А це, наприклад, бюджетна програма 0901010, відповідно до якої передбачене збільшення витрат на оплату праці прокурорів на 2 млрд. 744 тис. гривень у порівнянні з 2024 роком.
Як виявилося, саме зараз генеральний прокурор і відповідальні працівники прокуратури, які подавали бюджетний запит, вирішили застосувати при визначенні посадового окладу збільшений розмір прожиткового мінімуму. Він становить 1600 гривень і не змінювався з 2021 року, а зараз пропонується орієнтуватися на цифру в 2102 гривні – таку, як в інших державних органах. Наразі оклад прокурора окружної прокуратури – це 25 прожиткових мінімумів, але є ще багато різних надбавок, що впливають на остаточний розмір виплат. На моє питання, яка зараз середня заробітна плата прокурорів, мені відповіли, що 68 тис. гривень. А на уточнення, чому саме зараз виникло пропозиція про перегляд прожиткового мінімуму, відповіді не було.
І все це на фоні того, що розгорівся скандал з пенсіями прокурорів по інвалідності, які вони отримують паралельно з заробітною платою. І це окрема тема, з якою потрібно розбиратися, скільки таких спеціальних пенсій призначено і чи існували для цього законні підстави (22 жовтня відбулося засідання СНБО, на якому було ухвалено рішення про проведення повного аудиту пенсій та інших нарахувань посадових осіб, які могли "організувати" собі інвалідність – Авт.). В даний час діє обмеження максимального розміру таких виплат. Він не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, це 23 610 гривень. Але якщо це обмеження буде знято, то можуть бути дуже високі пенсії.
- Працівники органів прокуратури – це не єдині, на чиї зарплати держава повинна витратити в наступному році більше коштів, ніж у цьому? Хто ще в списку?
– У бюджетній програмі 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя" також передбачено збільшення витрат на оплату праці на 1 млрд 351 мільйон гривень. І ще по одній програмі – додатково 215 млн. гривень. Тобто в загальному ми маємо плюс 1,5 мільярда. Чому? Обґрунтування таке: планується ввести виплату премій суддям першої інстанції до 40% посадового окладу за кожен місяць. Це ніби необхідно, адже через низьку зарплату ніхто не хоче працювати в місцевих судах.
Правоохоронні органи також намагаються привести заробітні плати у відповідність зі своїми спеціальними законами. Ці виплати прив’язані до прожиткового мінімуму, встановленого на перше число календарного року. І кожне відомство "грубається" зараз цими цифрами, намагається повернути своє, втрачене, як вони вважають. В цілому збільшення витрат на оплату праці просуває до 70 розпорядників коштів, поясненням цьому стало необхідність завершення реформи шляхом впровадження грейдової системи оплати праці держслужбовців. (Реформа системи оплати праці держслужбовців стартувала ще в 2020 році , вона передбачає впровадження класифікації посад, зменшення кількості складових зарплати, а на фінальному етапі – побудову системи грейдів, тобто зарплатних рівнів. Він вищий у тих, хто досягає на тій же посаді кращих результатів і чий внесок у діяльність установи або організації більший – Авт.). Її метою було впорядкування підходу до нарахувань, його прозорість, відповідно, були б оптимізовані витрати, але вийшло навпаки – ми бачимо запит на їх збільшення.
Так, у Мінфіні кажуть, що їм надали бюджетні запити, вони зібрали все в єдиний документ і передали далі на розгляд. Але потрібно вести розмову з розпорядниками, коригувати при необхідності, шукати шляхи зменшення витрат, а не погоджуватися на всі пропозиції, незважаючи на умови війни. Але для цього, на мій погляд, немає політичної волі. В першу чергу, у прем’єр-міністра, адже він має організовувати роботу всіх міністерств.
- У сфері освіти і медицини обговорювалося чи збільшення витрат на оплату праці?
- Ні, адже очевидно, що міністри не змогли захистити свою позицію. Наприклад, Оксен Лісовий виступає в ролі людини, яка розуміє, що у держави немає коштів і говорить про те, що як тільки з’являться ресурси, виплати педагогам будуть переглянуті. Я таку його позицію не підтримую, адже це означає, що він просто погоджується з тим, що йому нав’язують. Що це за середній рівень зарплати в галузі в 12 тисяч гривень? А молоді вчителі отримують навіть менше мінімальної заробітної плати, але навіть підвищення по цьому пункту МОН не