У НАПК пояснили, чому не кожен, хто повідомив про корупцію, може стати викривачем.

Національне агентство з питань запобігання корупції пояснює, чому не кожен, хто повідомив про корупцію, може стати викривачем.

Зазначається, що ЗУ "Про запобігання корупції" визначає сукупність умов, за яких особа може набути статусу викривача та претендувати на особливі правові гарантії та винагороду.

Однією з умов є вимоги до джерела, від якого викривачу стала відома інформація про корупцію.

Джерелом такої інформації може бути:

• трудова діяльність - коли особа дізналася про корупційне правопорушення під час виконання трудових обов'язків. Наприклад, повідомлення працівника організації про пропозицію хабаря за прийняття певних рішень будь-якому з його колег;
• професійна діяльність - коли особа дізналася про корупційне правопорушення під час здійснення професійної діяльності. Наприклад, аудитор під час перевірки фінансової діяльності приватного підприємства, що виконує державне замовлення, виявив факти махінацій зі коштами, зокрема, завищення вартості робіт та послуг, оплачуваних за рахунок державного бюджету;
• господарська діяльність: як приклад викривач може повідомити про корупційні правопорушення під час здійснення підприємницької діяльності (службові зловживання посадових осіб під час проведення тендерів, закупівель, надання послуг тощо), або перешкоджання здійсненню підприємницької діяльності;
• громадська діяльність: як приклад член ради громадського контролю при державному органі повідомляє про конфлікт інтересів у діяльності дисциплінарної/кадрової комісії цього органу;
• наукова діяльність - наприклад, повідомлення про академічну недоброчесність, як плагіат;
• проходження служби: як приклад статус викривача може набути військовослужбовець, якому стало відомо про корупцію під час несення служби;
• навчання - викривачем у такому випадку може бути студент закладу вищої та професійної вищої освіти, який дізнався про корупцію під час навчального процесу;
• участь у передбачених законодавством процедурах, обов'язкових для початку певної діяльності, проходження служби або навчання, наприклад вимога неправомірної вигоди під час вступу до вишу або участь у конкурсі на зайняття вакантних посад державної служби тощо.

В НАПК підкреслили, що якщо інформація про корупційне правопорушення стала відома особі не у зв'язку з її діяльністю, або ж не дотримані інші умови, передбачені Законом, у разі здійснення повідомлення особа буде вважатися заявником відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства або ЗУ «Про звернення громадян».

У кожному випадку уповноважені органи зобов'язані реагувати на повідомлення, проте різниця в статусі обумовлює різний обсяг і специфіку правового захисту особи.