Зрозуміли, що ми є владою. 8 основних уроків Помаранчевої революції.

Двадцять років тому, 22 листопада 2004 року, в Україні розпочалася Помаранчева революція — серія акцій протесту та мітингів проти фальсифікації результатів президентських виборів.

Головний український гангстер двохтисячних Віктор Янукович був змушений відмовитися від президентського крісла. Це був тріумф мирних протестів і початок надій на прозахідний курс України.

"Телеграф" провів бліц-опитування серед відомих українських істориків і політологів, щоб зрозуміти: які головні уроки та висновки може винести для себе Україна через 20 років після Помаранчевої революції.

Історик, офіцер 3-ї Окремої штурмової бригади Олександр Алферов

Українці усвідомили, що якщо вони єдині, то вони — непереможні. Так вважає історик, ютуб-блогер та офіцер 3-ї Окремої штурмової бригади Олександр Алферов. Другим уроком назвав те, що народ перестав боятися влади і зрозумів, що він її обирає.

"Перший урок Помаранчевої революції — коли народ єдиний, він непереможний. І це те, що ми тоді відчули", — говорить історик. — "По-друге, жодна влада не може перешкоджати. І люди перестали боятися влади. Вони тоді зрозуміли, що влада дійсно в їхніх руках, тому що вони обирають владу. Народ – носій влади… Люди зрозуміли, що здатні змінити владу. І ось якраз це другий урок Помаранчевої революції… Він вже став однією з часточок нашої української генетики", — зазначає Алферов.

Первісно революція стала наслідком фальсифікації — тобто втручання в виборче право людей, зазначає Алферов. Але одночасно під час Помаранчевої революції виникають інші гасла, пов’язані з передвиборчими обіцянками Віктора Ющенка: євроінтеграція, потім з’являються пункти про вступ до НАТО; чесність, люстрація.

Третій урок – треба навчитися не втрачати перемогу.

"Але ментально українці звикли перемагати в битвах. Часто після битви ми відпускаємо перемогу і не доводимо до перемоги у війні. І ось ситуація з Помаранчевою склалася так само. Ми її (революцію, — Ред.) виграли, але розійшлися. Це дозволило знищити наслідки Помаранчевої революції контрелітам, Януковичу і, власне, з середовища президента України (Віктора Ющенка, — Ред.) вийшли його колишні союзники, які стали контрелітою і навіть антидержавними елітами. Так от, все це призвело до того, що після Помаранчевої революції не відбулися процеси, про які говорили на Майдані", — говорить історик.

Ігор Рейтерович, політолог, кандидат політичних наук, доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка

Політолог Ігор Рейтерович вважає головним висновком (і це четвертий для нас урок), що на Майдані 2004 року сформувалася українська політична нація.

"Головний урок і висновок, який ми можемо зробити на основі тих подій, це те, що в 2004 році на Майдані почала формуватися українська політична нація. До цього це була достатньо аморфна спільнота, об’єднана певними речами, але не мала розуміння якихось основних цінностей і основної мети. І саме в 2004 році ця спільнота почала формуватися. І вона дійсно була політичною в тому сенсі, що в її основі — питання саме приналежності до України, розуміння того, в якій Україні ці люди, що вийшли тоді на Майдан, хотіли жити", — розповідає Рейтерович.

Політолог підкреслює, що на Майдані йшлося про Україну, де велика увага приділяється свободі, гідності (в першу чергу людській, а пізніше — національній). Саме тому спроби фальсифікувати вибори були сприйняті як дуже серйозне образа.

П’ятий урок про те, що є головним фактором об’єднання для нас.

"І суспільство на це (образу — Ред.) відреагувало. Ми тоді побачили, що українці добре вміють згуртовуватися, об’єднуватися, якщо виникають якісь екзистенційні загрози для їх існування , і для існування нормального майбутнього для них і для їх дітей. Тож це ось ключовий такий висновок, який повів за собою потім багато інших подій".

Так, у 2010 році Віктор Янукович повернувся до влади. Але основи були закладені ще в 2004 році, і якби цього не сталося, далеко не факт, де ми були б зараз.

Максим Ялі, кандидат політичних наук, академік Академії політичних наук України, професор НАУ

Політолог Максим Ялі стверджує, що урок (шостий у нашому переліку) Помаранчевої революції та Революції гідності полягає в тому, що мало того, щоб вийти на протест, відстояти право голосу на демократичний вибір (Помаранчева революція) або скинути диктатора (Революція гідності). Мовляв, це не призводить до революції.

"Революція, з наукової точки зору на цей термін, передбачає кардинальну зміну політичного та економічного розвитку держави. У нас цього не сталося ні після Помаранчевої, ні після Революції гідності. Не була змінена система. Змінилася влада, але устояла олігархічна система, яка була створена за президентства Леоніда Кучми", — говорить Ялі.

Політолог підсумовує, що і в першому, і в другому випадку політики використовували людей для досягнення власних цілей.

"Тому урок такий, що необхідно контролювати політиків не лише під час масових протестів, але й після того, як режим змінюється, щоб вони виконували свої обіцянки, які вони давали на Майдані ", — констатував політолог.

Олександр Зінченко, публіцист, історик, журналіст і телеведучий

Історик Олександр Зінченко звернув увагу на неотрефлексовану спадщину від Помаранчевої революції. Це зростання рівня довіри один до одного. Дові