На початку XVII століття українське православ'я опинилося на межі зникнення. Після Берестейської унії 1596 року майже всі єпископи перейшли до греко-католицької церкви, залишивши православних віруючих без духовного проводу. Проте завдяки сміливому плану козацького гетьмана Петра Сагайдачного та підтримці ієрусалимського патріарха православна церква в Україні отримала друге життя.
У 1620 році в українському православ'ї склалася катастрофічна ситуація – залишився лише один єпископ. За церковними канонами, для висвячення нового єпископа потрібно не менше двох діючих владиок. Без цього церква була приречена на поступове згасання.
Доля вирішила, коли ієрусалимський патріарх Феофан III повертався з Москви, де він нещодавно рукоположив нового московського патріарха. Петро Сагайдачний, випускник Остромадської академії та досвідчений політик, побачив у цьому історичний шанс.
Козаки "запросили" патріарха до Києва, забезпечивши безпеку його поїздки. Протягом п'яти місяців тривали складні переговори, під час яких Сагайдачний переконував Феофана III відновити православну ієрархію в Україні.
Зрештою, у Богоявленському храмі Києва за завішеними вікнами відбулася таємна церемонія. Патріарх рукоположив нового київського митрополита Іова Борецкого та кількох єпископів для різних українських єпархій.
Польська влада спочатку не визнала нових православних ієрархів. Деяких навіть оголосили османськими шпигунами і намагалися заарештувати. Ситуація стабілізувалася лише через 12 років.
Відновлення православної ієрархії в 1620 році стало переломним моментом в історії української церкви. Це подія продемонструвала здатність українців захищати свої релігійні права та національну ідентичність навіть у найскладніших умовах.
Важливо відзначити роль світських еліт того часу — братств, козацтва та просвітлених мирян, які згуртувалися навколо православної церкви. Саме їхня підтримка дозволила зберегти православ'я як найважливіший елемент української національної ідентичності початку XVII століття.
Раніше "Телеграф" розповідав, як митрополит Петро Могила реформував українську церкву. Засновник Києво-Могилянської академії вважав необхідним залучення православних до досягнень європейської культури.