Чи виключає наявність форс-мажорних обставин можливість внесення змін до договору через істотні зміни обставин – постанова КГС ВС?

Наявність форс-мажорних обставин виключає можливість внесення змін до договору у зв'язку із суттєвими змінами обставин. Це зазначається в постанові КХС ВС від 10 жовтня 2024 року у справі № 910/332/24.

ТОВ звернулося з позовом, у якому просило внести зміни до договору шляхом продовження термінів виконання зобов'язань, збільшення терміну дії договору, обґрунтовуючи вимоги тим, що обставини, якими сторони керувалися під час укладення договору, суттєво змінилися з 2023 року через обставини непереборної сили (посилення ворожих атак/обстрілів, мобілізацію тощо). Таким чином, позивач вважає, що має право на внесення змін до договору на підставі ст. 652 ЦК України та п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову, оскільки договір був укладений під час дії воєнного стану та запровадження мобілізаційних заходів, наслідки яких позивач мав врахувати при підписанні договору. Зазначені позивачем обставини непереборної сили, що виникли з 2023 року, були відомі на момент укладення правочину. Крім того, Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає випадків обов'язкового продовження терміну дії договору, укладеного за результатами публічної закупівлі, на вимогу однієї зі сторін, у тому числі через звернення до суду, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову щодо внесення змін до договору відповідно до ст. 652 ЦК України та п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Постановою апеляційного господарського суду це рішення було скасовано, і позов задоволено.

КГС ВС, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції та скасовуючи постанову апеляційного суду, зазначив наступне.

Висновки апеляційного суду про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 652 ЦК України та внесення змін до договору на підставі цієї норми, одночасно встановлюючи підстави для задоволення позову з огляду на існування обставин непереборної сили, свідчать про неправильне застосування апеляційним судом цієї норми матеріального права, оскільки в умовах форс-мажору положення ст. 652 ЦК України не застосовуються.

Позивач міг і мав би за певної обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, пов'язаних з введенням воєнного стану, враховуючи, що на момент укладення договору по всій території України вже було введено воєнний стан. Тому настання зазначених подій не може розглядатися як підстава для внесення змін у окремі пункти договору та додатка до нього у зв'язку з суттєвою зміною обставин, а наявність обставин непереборної сили суд першої інстанції не встановив.