Чи зобов'язане підприємство під час воєнного стану надати працівнику "чорнобильську" відпустку?

Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці роз'яснило, чи зобов'язане підприємство під час воєнного стану надати оплачувану відпустку категорії громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 22 статті 20 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особам, віднесеним до категорії 1, надаються гарантовані державою компенсації та пільги у вигляді чергової відпустки у зручний для них час, а також можливість отримання додаткової відпустки з збереженням заробітної плати терміном 14 робочих днів на рік.

Водночас ст. 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» під час дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки по вагітності та пологах, відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки по усиновленню дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим цієї частини, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

Обмеження тривалості щорічних відпусток та надання будь-якого виду відпусток не є його обов'язком, оскільки закон його не зобов'язує обмежувати, а передбачає лише можливість такого обмеження.

Зважаючи на те, що ця додаткова відпустка на наступний рік не переноситься, а також за невикористані дні такої відпустки грошова компенсація не виплачується, у разі звільнення було б доцільно під час воєнного стану проводити надання такої відпустки з збереженням заробітної плати.