Президент України Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України, що стосуються вдосконалення механізмів притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав — законопроект 11443.
Як раніше повідомляла «Судово-юридична газета», цей законопроект надає слідчим та прокурорам широкі повноваження щодо обмеження діяльності бізнесу.
Зокрема, КПК доповнено новою статтею 483-5, якою встановлено, що до юридичної особи може застосовуватися така міра забезпечення кримінального провадження, як обмеження.
Таке обмеження діяльності може бути застосовано, якщо у слідчого або прокурора будуть «достатні підстави вважати», що в інтересах юридичної особи можуть здійснюватися «дії, що перешкоджають кримінальному провадженню». Тобто, введено досить розмите поняття, яке слідчі та прокурори зможуть використовувати на свій розсуд.
Так, у прийнятих змінах пропонується встановити, що «у разі наявності достатніх підстав вважати, що від імені юридичної особи та/або в її інтересах можуть здійснюватися дії, спрямовані на уникнення застосування до неї заходів кримінально-правового характеру та/або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий за погодженням з прокурором, прокурор звертаються до слідчого судді, суду з клопотанням про застосування обмежень до юридичної особи, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру».
«Звертаємо увагу, що формулювання «у разі наявності достатніх підстав вважати» є досить суб'єктивним і оціночним. У разі зловживання слідчим або прокурором своїми процесуальними правами зазначена норма може бути використана для прихованого тиску на бізнес», - вказали в ГНЄУ ВР.
Також пропонується знову з посиланням на «достатні підстави вважати» у слідчого або прокурора розглядати справи без виклику представника юридичної особи.
Так, у статті 483-7 КПК у редакції проекту визначено: «Якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни установчих документів юридичної особи, її припинення або розпорядження активами, що перешкоджатиме подальшому їх стягненню, клопотання може розглядатися слідчим суддею, судом без виклику представника юридичної особи».
Також у ст. 483-7 КПК пропонується врегулювати, що клопотання про застосування обмежень щодо юридичної особи розглядається слідчим суддею (судом) не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю прокурора та/або слідчого. А у разі неявки представника юридичної особи без поважних причин клопотання може бути розглянуто за його відсутності.
«Однак у такому випадку не буде забезпечено право юридичної особи на правову допомогу» - зазначає ГНЄУ.
Також слідчому судді надається можливість заслухати будь-якого свідка або дослідити будь-які матеріали, які мають значення для вирішення питання про застосування обмежень щодо юридичної особи без виклику представника юридичної особи.
Очевидно, подібні зміни можуть нести ризики прихованого тиску на бізнес з боку правоохоронців, а жодні запобіжники для цього в законопроекті не передбачені.
Серед іншого, відповідно до змін у ч. 2 статті 96-1 КК спеціальна конфіскація також застосовуватиметься на підставі рішення суду про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру.
Нагадаємо, раніше Український союз промисловців і підприємців (УСПП) прокоментував «Судово-юридичній газеті» даний законопроект.