Всеукраїнська громадська організація "Передові Правові Ініціативи" провела масштабне соціологічне дослідження, опитавши в період з 18 по 20 жовтня 2024 року 5011 респондентів як в Україні, так і за кордоном. У фокусі опитування було ставлення громадян до підвищення податків, рейтингів політиків, можливих шляхів завершення війни та інших проблем.
Підпишіться на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяНовина про підвищення податків, за яке на початку жовтня проголосували 246 народних депутатів, українці сприйняли негативно.
Згідно з даними опитування, 57,83% українців ставляться до нещодавнього рішення Верховної Ради про підвищення податків негативно, а ще 35,30% — вкрай негативно. Лише 3,97% підтримують таке рішення, обґрунтовуючи його необхідністю залучення додаткових коштів під час війни.
Водночас понад 96% опитаних вважають це підвищення податків несправедливим кроком, а 90,16% впевнені, що це вкрай неприпустимо в умовах воєнного стану.
Серед причин підвищення податків громадяни називають непрофесіоналізм уряду (42,13%), непорозуміння економічних процесів (30,17%) та можливі угоди з олігархами (23,07%).
Популярні статті зараз Лишніми не будуть: як щомісяця отримувати від 450 грн на комуналку Відстрочки втратять свою силу: що чекає чоловіків з 11 листопада Вже на порозі відключення світла: українців попередили про загрозу Не врятують навіть оновлені дані: кого з чоловіків примусово доставлять в ТЦК Показати щеБільшість опитаних підтримують інші джерела поповнення бюджету: 47,81% вважають, що ці кошти можна отримати з арештованих російських активів, а 44% виступають за збільшення податків для олігархів і великих бізнес-груп.
"Ми проводили дослідження якраз після прийняття закону і побачили вкрай негативне ставлення електорату. Лише 4% підтримують таке рішення, обґрунтовуючи його необхідністю залучення додаткових коштів під час війни. Більшість же опитаних - це 96% - переконані, що податковий тягар під час війни може бути підвищено лише для олігархічних бізнес-груп, а не для громадян або малого бізнесу. Прийнятий закон — це приклад вкрай непопулярного кроку влади, який у подальшому матиме негативний електоральний вплив на політичні сили, що підтримали підвищення податків...», — говорить Наталія Якимчук, керівник дослідницького проекту, соціолог - маркетолог ВГО "ППІ".
Опитування також показало, що 87,63% українців не схвалюють політику чинної влади. Респонденти вказують на корупцію (30,3%), репресивну мобілізацію (17,53%) та необґрунтоване підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги (12,48%) як головні причини незадоволення.
Що стосується політичних уподобань, якби президентські вибори відбулися сьогодні, 15,98% респондентів підтримали б Володимира Зеленського, 12,07% - Юлію Тимошенко, а 7,24% - Петра Порошенка.
У Верховній Раді, за оцінками опитаних, шанси пройти у партій Зеленського (13,97%), "Батьківщина" (11,41%) та Євросолідарності (6,43%).
"Якщо подивитися на дослідження за останні півроку, можемо констатувати, що рейтинг чинного президента стабілізувався. Його рейтинг і рейтинг Юлії Тимошенко за період між двома останніми хвилями опитувань виросли приблизно однаково — майже на 1%. Водночас зросла частка респондентів, які не визначилися зі своїми політичними симпатіями — на 5,41% і тих, хто не піде на вибори — на 2,62%, тобто кожен четвертий не визначився — 25% — це значна кількість. відносно майбутнього, в якому напрямку справи в країні...", — зазначає соціолог Наталія Якимчук.
Українці поділилися думками щодо свого ставлення до війни і формули майбутнього миру. Завершення війни 56,46% українців бачать через відновлення територіальної цілісності в межах 1991 року та вступу в ЄС і НАТО. Проте 43,54% виступають за можливість двосторонніх переговорів про негайне припинення бойових дій.
Опитані українці також поділилися думками про проведення референдуму щодо мирних домовленостей з Росією: 42,91% підтримують цю ідею, 40,11% виступають проти, і близько 17% не мають чіткої позиції.
На питання про компроміси під час можливих переговорів, 52,9% вважають, що Україна повинна вимагати виходу на кордони 1991 року та вступу в НАТО, тоді як 47,10% готові погодитися на замороження конфлікту по лінії фронту та інтеграцію неокупованих територій в ЄС і НАТО.